Батьки, це Вам корисно!
Батьківські збори. Вікові проблеми підлітків.
Проблеми насилля у сім’ї
Ця проблема є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї-серйозна і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.
Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у
дітей - безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади.
Порушення травлення, астму тощо.У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми
виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та
психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з
дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що
це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного
здоров’я.Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства,
звертаються за психологічною допомогою вкрай рідко. Насамперед, це
випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на
вулицю вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається
дільничий міліціонер – чи як з правопорушниками, чи як споживачами
наркотиків, чи як просто нещасними бездомними дітьми.Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:
1.
Фізичне насильство;
2.
Нехтування;
3.
Сексуальне насильство;
4.
Психологічно жорстоке поводження.
Фізичне
насильство –
нанесення фізичних пошкоджень, тілесні карання, а також залучення дітей
до вживання алкоголю й наркотиків. У деяких сім’ях як дисциплінарний захід
використовують різні види фізичного насильства – від потиличників до ляпасів і
шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це фізичний
напад,що завжди супроводжується словесною образою та психічною травмою. Що, без
сумніву, є прямим порушенням прав та свобод людини, та зокрема дитини.
Сексуальне насильство – використання дитини дорослим або іншою
дитиною для задоволення сексуальної потреби, а також залучення до дитячої
проституції, в тому числі з використанням порнографічної літератури,
фотографій, кінофільмів з метою отримання прибутку.
Психологічне насильство (емоційне) – відсутність любові та уваги до
дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи,
погрози забороняють виходити на вулицю, гуляти з однолітками:
маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду, кривдять її
родичів і друзів для того, щоб прогнати їх.
Нехтування (зневажання
основних потреб дитини) – відсутність належного забезпечення основних
потреб дитини в їжі, одягу, житлі, вихованні, медичній допомозі через низку
об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання,недосвідченість ), а також
без них.
Насильство - це ще й:
погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;§ невиразні погрози, як-от: «Ти в мене дограєшся!»;
§ погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення,
розповісти про щось;
§ заподіяння шкоди домашнім тваринам (щоб «помститися» партнеру);
§ ламання та знищення особистих речей;
§ використання брутальних слів, лайка;
§ принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;
§ контролювання обмеження в спілкуванні, стеження;
§ заборона лягати спати або насильне позбавлення сну;
§ звинувачування в усіх проблемах;
§ принижування думок, почуттів, дій;
§ поводження з ним /нею/ як із прислугою;
§ ігнорування.
Насильством що до дітей крім цього слід вважати:§ нехтування дитиною;
§ нехтування обов'язками стосовно дитини;
§ відсутність у сім’ї доброзичливої атмосфери (психологічна ізоляція);
§ недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
§ втягування дитини в з'ясування стосунків між батьками та використовування
її з метою шантажу;
§ недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі,
за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;
§ використання алкогольних напоїш (наркотиків) до втрати самоконтролю над
діями;
§ нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.
- Нескладно помітити, що все це не рідкість у наших сім'ях. Ми не
розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх
батьків. Так поведінка стала для нас звичайною. І часто ми просто не
замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей.Діти різного
віку по - різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає
домашнє насильство.Будь - яке домашнє насильство, незалежно від того, спрямоване
воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім'ї, травмує дитину!

Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.